Англійська мова: походження і розвиток

1. Періодизація історії англійської мови
2. Давньогерманський етап англійської мови
3. Давньоанглійська або англосаксонська мова
4. Середньоанглійська мова
5. Ранній період новоанглійської мови
6. Новоанглійська мова

Історія мови як наукова дисципліна може пояснити різні особливості мови й полегшити її вивчення, тому учням важливо ознайомитися із нею. Історія англійської мови тісно переплетена з історією Великобританії. Тому із цієї статті ви дізнаєтеся не тільки про походження англійської мови, а і про те, хто такі сакси та про інші цікаві факти з історії Британії.

Періодизація історії англійської мови

Зазвичай історію англійської мови ділять на 4 етапи:

1. Давньогерманський етап (V ст. до н.е. – V ст. н.е). Цей етап підготував ґрунт для появи давньоанглійської мови.
2. Давньоанглійська або англосаксонська мова, якою говорили в Британії приблизно з V до ХІ ст. включно. Це мова перших рунічних написів англосаксонськими діалектами, мова епічної поезії.
3. Середньоанглійська мова, якою розмовляли з ХІ до ХV ст. Мова Високого Середньовіччя. Починається цей етап із норманського завоювання Англії в середині ХІ сторіччя, а закінчення його пов’язано із творчістю Джеффрі Чосера, знаменитого поета й автора «Кентерберійських оповідань».
4. Новоанглійська мова, початок якої ознаменований епохою Шекспіра (ХV ст.). Цей етап триває і до сьогоднішнього дня.

З кожним із цих етапів пов’язані певні історичні події, що вплинули на мову, а також конкретні зміни в самій мові, що врешті сформували сучасну англійську.

Давньогерманський етап англійської мови

За сучасною класифікацією англійська мова належить до західно-германської гілки германської групи індоєвропейських мов. Чому саме до германської? Тому, що основу цієї мови склали діалекти германських племен: англів, саксів, ютів і частково фризів, які жили на території континентальної Європи, а згодом переселилися на Британські острови, утворивши нову народність і нову мову.

Кельти в Британії

У VІІІ ст. до н.е. Британські острови заселяли кельти – племена індоєвропейського походження. Спочатку це були гели. А у V ст. до н.е. відбулося вторгнення племен бритів. В ІІ ст. до н.е. відбулася третя хвиля кельтської експансії – на острів висадилися племена белгів.

Стародавні кельти говорили кельтськими мовами.

Схожість цих слів говорить про те, що вони дісталися мовам від спільного предка – праіндоєвропейської мови.

Римська Британія

В І ст. до н.е. до Великобританії вперше вторглися римські війська на чолі з Юлієм Цезарем. А в 43 році нашої ери римський імператор Клавдій підкорив південну й центральну частини острова. Захопивши велику частину Великобританії, римляни зробили її своєю провінцією і активно впроваджували там свою культуру, традиції й латинську мову.

У всій провінції римські армії прокладали бруковані дороги – лат. via strata. Звідси походить і сучасне англійське слово street – вулиця. Романізація кельтської культури призводить до появи великої кількості запозичень із латинської мови.

Завдяки римлянам, в англійську мову проникають такі лексеми:

• Uncia (англ. ounce – унція);
• Pondo (англ. pound – фунт);
• Moneta (англ. mint – виготовляти монети).

У 408 році н.е. римські регіони залишили Британію через натиск германських племен-варварів.

Читайте також: Початковий рівень англійської: вивчаємо цифри та числа разом

Давньоанглійська або англосаксонська мова

З відходом римлян кельтське населення здобуло можливість розвиватися самостійно. Виникла Кельтська держава, у якій набула своєї виразності кельтська культура. Однак незабаром із континенту на острів вторглися германські племена англів і саксів. До кінця VІ ст. германці остаточно влаштувалися на всій території Британії. На мапі ви можете побачити, як розселилися племена на острові.

До кінця VІ ст. германці утворили 7 племенних королівств. Цей період тривав майже 200 років. За назвами 4 основних королівств назвали 4 головні діалекти давньоанглійської мови:

• Нортумбрський;
• Мерсійський;
• Вессекський;
• Кентський.

З цих діалектів сформувалася єдина давньоанглійська мова.

Далі на зображенні ви можете спостерігати фонетичні процеси, які відбувалися в англійській мові. Давньоанглійський період розділений на ранній і пізній етап.

Наприкінці VІ ст. розпочалася християнізація Британії, яку проводили місіонери з Риму – центру цієї релігії. Монастирі стали центрами освіти, створювалися писемні пам’ятки давньоанглійською мовою. Найдавніший алфавіт, який використовували англосакси, був рунічний. Але здебільшого пам’ятки цього періоду написані латинською мовою.

У цей період англійська мова запозичила з латини лексику, пов’язану з релігією.

Англосаксонський етап закінчився нормандським завоюванням у 1066 році.

Середньоанглійська мова

Середньоанглійський період був з 1066 року до кінця XV ст. На територію Британії приходить з армією герцог Нормандії Вільгельм Завойовник. Із собою нормани «приносять» французьку, яка стає мовою заможних людей.

Класовий розподіл знайшов відображення і в англійській мові. Деякі поняття мали зовсім різні слова для їхнього позначення. Робітники свиней називали pig, а багатії – pork.

У середньоанглійський період були такі діалекти:

• Шотландський;
• Північний;
• Південний;
• Вест-Мідленд;
• Іст-Мідленд;
• Кентський.

Важливою подією цього періоду стала поява англійської літератури після 1200 року. Першим друкованим виданням у 1258 році стали «Оксфордські провізії» – документ, що мав обмежувати королівську владу.

З 1348 року навчання в закладах освіти проходить англійською, а не латиною. А в 1362 році Едуард ІІІ стає першим королем, що спілкувався в парламенті англійською. Із часом англійська повертає свої позиції, використовується все частіше, але французькі запозичення залишаються.

Читайте також: Закінчення -ed в англійській: коли та як використовувати

Ранній період новоанглійської мови

Цей етап тривав з 1500 до 1800-их років. У цей період відбулися зміни у фонетиці, які мають назву «Великий зсув голосних». Під час цього процесу голосні змінювали свою вимову. Наприклад, якщо наразі в слові boot голосний вимовляється [u:], то раніше цей був звук [о:].

У цей період населення стало більш освіченим, бо це час Епохи Відродження. Люди вчаться писати й читати. Це призводить до потреби фіксувати правила орфографії, граматики й пунктуації.

Розвивається наука, мистецтво, освіта, книгодрукування. Також люди подорожують і «привозять» із собою безліч іншомовної лексики.

У цей час в англійській з’являється новий пласт запозичень із латини. Ще потрапляють у мову слова італійської, німецької.

Але найголовніша подія цього часу – це Шекспір, завдяки якому англійська стала схожа на сучасну, зрозумілу нам мову. Тому, якщо ви прочитаєте «Бути чи не бути» англійською, ви здебільшого зрозумієте зміст. У 1609 році публікуються сонети Шекспіра. Вважається, що митець ввів у мову безліч лексем, які прижилися і вживаються дотепер.

Новоанглійська мова

Ранній новоанглійській мові не вистачало єдиного стандарту написання слів. У 1755 році публікується словник англійської мови Семюелем Джонсоном. У цій добірці 42 773 словникові статті.

1795 року світ уперше побачив «Англійську граматику Мюррея» – легендарний підручник, з допомогою якого англійську граматику вивчали всі освічені люди впродовж двох століть.

Далі в 1828 році публікується словник Ноя Вебстера. У ньому зібрано майже 70 000 термінів. У 1928 публікується Оксфордський словник.

Сучасна англійська мова й далі змінюється, розвивається. Щорічно Оксфордський словник реєструє від 1000 до 2000 нових англійських слів. Тому під час вивчення мови варто пам’ятати, що вона є «живою». Якщо ви хочете слідкувати за новими трендами в англійській, вивчати ідіоми та розмовні вислови для вільного спілкування з носіями, варто звернутися по допомогу до репетитора з англійської мови.

Учитель складе індивідуальний навчальний план з урахуванням цілей і цікавостей учня. Якщо людина хоче більше дізнатися про походження мови або планує вступати до вишу, де історію германських мов вивчають як відокремлену дисципліну, варто сказати про це викладачеві. Педагог організує роботу так, щоб учень вивчав усі розділи мови, покращував мовленнєві навички й дізнавався більше про походження англійської.

Знайти репетитора для школяра або дорослого можна на сайті BUKI School.

Читайте також: Вступ до університету США: мрія чи реальність