Метафори, епітети, гіперболи, порівняння тощо – це художні засоби, які використовують автори для збагачення літературної мови. У цьому матеріалі ми зібрали основну інформацію про найпоширеніші художні засоби, які зустрічаються у творах шкільної програми.
Зберігайте нашу статтю, якщо ви готуєтеся до складання іспиту з української літератури, адже питання із цієї теми обов’язково трапляються на олімпіадах, підсумковій атестації в 9 та 11 класах, а також на ЗНО. Якщо потрібна додаткова підтримка, зверніться по допомогу до репетитора з української мови та літератури. Він розкаже вам усе про сучасні художні засоби та поділиться секретами швидкої підготовки до іспитів.
Що таке художні засоби?
Художні засоби, також відомі як стилістичні фігури, – це специфічні лінгвістичні прийоми та синтаксичні мовні звороти, які письменники та поети використовують для створення ефекту виразності та емоційної насиченості у своїх творах. Ці засоби допомагають зробити мову більш образною, цікавою та змістовною.
У широкому розумінні, художні засоби – це будь-які мовні засоби, включно з тропами, що надають мовленню образності та виразності. Тропи – це один із типів стилістичних фігур, які використовуються для зміни значення слів або висловів у мовленні з метою посилення емоційного впливу на читача або слухача. Тропи допомагають створювати образи, порівняння та асоціації, що збагачують літературний твір.
Читайте також: Як вивчити вірш? Лайфхаки для школярів
Характеристика основних художніх засобів
В українській літературі є більш як 20 художніх засобів для збагачення мови. Розберемо детально 10 найпоширеніших, додамо приклади та характеристику.
Що таке епітет?
Епітет – це літературний прийом, слово або вислів, який характеризує якийсь об’єкт або явище й додає до нього конкретність. Він використовується для створення образів, зміцнення вражень та підсилення виразності мовлення. Епітет також називають художнім означенням, оскільки він відповідає на питання: «який?», «яка?», «яке?» та «які?».
Епітети допомагають створювати яскраві образи, розкривають емоційну насиченість тексту і сприяють кращому сприйняттю твору читачем. Ось кілька прикладів епітетів:
Сонячний сміх, холодний вітер, ясне сонце, зеленкуваті листочки, співучий гомін, щира посмішка, глибока тиша, золоте щастя, горда душа, кришталевий дзвін, золота осінь, білосніжна зима, безкрайній океан, красна дівиця, темна нічка, золоте волосся, оксамитова шкіра, гробова тиша.
Порівняння
Порівняння – це стилістичний прийом, який використовується для зіставлення двох різних об’єктів чи явищ із метою підкреслення їхніх спільних або відмінних рис. Цей прийом допомагає підсилювати емоційне забарвлення тексту.
Порівняння легко помітити у творі, адже в ньому практично завжди використовуються слова «як», «мов», «немов», «схожий на» або подібні вислови, які допомагають встановити аналогію між двома об’єктами чи явищами. Наприклад:
- Він був сильний, як ведмідь.
- Обличчя її сяяло, як сонце.
- Вона летіла, немов пташка.
Що таке метафора?
Метафора – це літературний засіб, який полягає у використанні слова або словосполучення у переносному значенні. Метафора – це такий прийом, за яким ми можемо «бачити одне через інше». Основна ідея метафори полягає в тому, щоби передати сутність або властивості одного об’єкта чи явища, застосовуючи слова, які належать іншому об’єкту чи явищу, але мають спільні риси.
Метафору також називають прихованим порівнянням, адже її легко сплутати із цим художнім засобом. Відмінність метафори й порівняння полягає в тому, що в першої немає слів «немов», «начебто», «як» та інших, що вказують на зіставлення об’єктів.
Приклади метафори:
Чорна душа (підступна людина), море хвилюється (шторм), вічний сон (смерть), небесні світлячки (зірки), бурчання річки (звуки річки), сніг у волоссі (сивина), оксамитова шкіра (гладка шкіра), характер звіра (поганий характер).
Що таке гіпербола?
Гіпербола – це літературний прийом, який полягає в перебільшенні явища, властивості або обставини з метою підсилення враження, створення ефекту комічності або драматичності.
Приклади гіперболи:
- Я здихаю від голоду! – використання слова «здихаю» для вираження голоду в перебільшеному ключі.
- Вона чекала вічність, щоби побачити його! – слово «вічність» вживається для підкреслення тривалості очікування.
- Цей кошик важить тонну! – вживання слова «тонна» для підсилення ваги кошика, хоча його фактична вага набагато менша.
Читайте також: Тренажери для підготовки до ЗНО з української мови та літератури
Літота
Літота – це протилежність гіперболи. Цей художній засіб полягає в надмірному применшенні або зниженні важливості явища або предмета. Літота використовується для передачі іронічного, насмішливого або жартівливого підтексту. Вона допомагає надати тексту легкості та грайливості, інколи виражаючи авторську чи розмовну манеру мови.
Приклади:
Хлопчик-мізинчик, курці по коліно, вуса на сім верст, сили як у комара, нижче тоненької билиночки, ріски в роті не було.
Алегорія
Алегорія – це такий художній прийом, при якому конкретний образ або подія в тексті представляють абстрактну ідею, концепцію або моральний принцип. Алегорії часто використовуються для передачі релігійних або філософських ідей, а також для виразного представлення абстрактних понять, таких як добро, зло, кохання, справедливість тощо.
Ідеальний приклад алегорії – персонажі байки «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди. Бджола уособлює людину, яка знайшла свою справу за покликанням і трудиться із задоволенням. Шершень – це збірний образ людей, які нічого не роблять, а лише використовують плоди праці інших.
Що таке персоніфікація?
Персоніфікація – це художній засіб, за допомогою якого неживі предмети, абстрактні поняття або природні явища надаються характеристиками, які зазвичай властиві живим істотам. Персоніфікація оживлює або «персоніфікує» неживі об’єкти, надаючи їм людські якості, емоції або дії.
Приклади персоніфікації:
- Вітер шепче та розповідає історії деревам.
- Сонце посміхається до нас весело.
- Час летить швидко, не чекаючи нас.
Оксиморон
Оксиморон – це літературний прийом, який полягає в поєднанні двох протилежних або суперечливих слів в одному вислові. Він використовується для створення контрасту та привертання уваги читача до суперечливості або парадоксу в тексті.
Приклади оксиморона:
- солодко-гіркий смак
- темне світло
- мовчання говорить голосно
- живий мертвець
Антитеза
Антитеза – це риторичний та стилістичний прийом, при якому протилежні або суперечливі ідеї, поняття або слова розміщуються поруч у літературному творі для створення контрасту та виразності. Антитеза наголошує різницю між двома або більше елементами, використовуючи їх у порівняльному контексті.
Приклади антитези:
- Бути чесним – це завжди вигідно, але не завжди просто.
- Сьогодні герой, завтра злочинець.
- Любов моя – світло мого життя, ненависть твоя – темрява.
Метонімія
Метонімія – це художній прийом, який полягає в зміні слова або вислову іншим, пов’язаним із ним за контекстом, але не ідентичним за значенням. У випадку метонімії один об’єкт або поняття використовується для позначення іншого, які мають зв’язок або взаємодію між собою. Наприклад:
- Читати Шекспіра (замість назви твору – прізвище автора).
- Весь Київ про це говорить (у значенні – говорять кияни).
Запишіться на пробне заняття зі вчителем з української мови та літератури на порталі онлайн-школи BUKI School. Ви можете самостійно обирати тривалість заняття, тип підготовки (просте вивчення шкільної програми, програма ЗНО тощо) та пакети індивідуальних уроків.