Додаток, означення та обставина в реченні

Як підкреслюються додаток, означення і обставина?

Додаток підкреслюється штриховою лінією:

--------

Означення підкреслюється хвилястою лінією:

〰〰〰

Обставина підкреслюється пунктирною лінією (крапками):

_._._._.

Читайте також: Класифікація речень в українській мові: види з прикладами

Додаток

Додаток – це другорядний член речення, який вказує на об’єкт дії або стану, вираженого присудком. Він уточнює або доповнює значення присудка, надаючи інформацію про те, на що або на кого спрямована дія.

Додаток відповідає на питання: кого? що? кому? чому? кого? чого? ким? чим? на кому? на чому?

Чим виражається додаток у реченні?

Приклади речень із додатками

• Вона написала листа.

• Діти будують замок.

• Учитель відзначив найактивнішого.

• Вони знайшли зелене.

• Він купив п’ять книг.

• Ми зустріли трьох друзів.

• Я побачив її на вулиці.

• Вона знайшла мене в парку.

• Дитина хоче гратися.

• Вони почали працювати над проєктом.

• Ми обговорили «важливе».

• Йому потрібно дізнатися правду.

Читайте також: Узгодження числівників з іменниками: просто про складне

Що таке означення?

Означення – це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета й описує його за різними параметрами. Означення деталізує інформацію про предмет, допомагає краще зрозуміти його властивості або характеристики.

Означення відповідає на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? котрий? котра? котре? скільки? скількох?

Означення може виступати в реченні в ролі:

• прикметника (зелений, свіжий, могутній);
• дієприкметника (намальований, прочитаний, придбаний);
• займенники (той, мій, всякий);
• числівника (десятий, сотий, перший);
• іменника (Пісня (чия?) співака на концерті була чудовою.)

Типи означень

Поширені – це означення, які складаються з декількох слів і виражені у формі прикметникового та дієприкметникового звороту. Наприклад:

Ми бачили будинок, побудований у стилі бароко. (поширене означення – побудований у стилі бароко)

Непоширені – це означення, які складаються з одного слова. Наприклад:

Зелений листок впав на землю. (непоширене означення – зелений)

Приклади речень з означеннями

Прості речення:

• Нова книга лежить на столі.
• Великий пес бігав у дворі.
• Татів автомобіль стоїть у гаражі.

Складні речення:

• Ми гуляли парком, повному квітів і зелені.
• Я прочитав цікаву книгу, написану невідомим автором.
• На підвіконні стоїть маленька рослина у яскравому горщику.

Обставина

Обставина – це другорядний член речення, який вказує на умови або розповідає причини, за яких відбувається дія або стан, виражені присудком. Обставина відповідає на питання: де? коли? як? звідки? куди? чому? з якою метою? за якої умови? у який спосіб?

Види обставин за значенням

1. Способу дії – як? яким чином?

• Марія швидко бігла додому. (обставина способу дії – швидко)

2. Міри та ступеню – як? скільки? якою мірою? наскільки?

• Він дуже добре виконав завдання. (обставина міри та ступеню – дуже добре)

3. Місця – де? куди? звідки?

• Ми зустрілися в парку. (обставина місця – у парку)

4. Часу – коли? відколи? доки? як довго?

• Вона прийде завтра. (обставина часу – завтра)

5. Причини – чому? з якої причини?

• Він запізнився через затори. (обставина причини – через затори)

6. Мети – з якою метою? для чого?

• Ми пішли до бібліотеки, щоб узяти нові книги. (обставина мети – щоб узяти нові книги)

7. Умови – за якої умови?

• За гарної погоди ми підемо на пікнік. (обставина умови – за гарної погоди)

8. Допусту – всупереч, попри що

• Він продовжував працювати попри втому. (обставина допусту – попри втому)

Приклади речень з обставинами

• Вона повільно піднялася сходами.

• Він говорив дуже тихо.

• Ми були надзвичайно здивовані.

• Вона майже закінчила роботу.

• Вони живуть у великому місті.

• Ми гуляли набережною.

• Він прийде ввечері.

• Ми працювали цілий день.

• Вона плакала від радості.

• Він захворів через холод.

• Він поїхав до Києва для участі в конференції.

• Ми тренувалися, щоб виграти змагання.

• За сприятливих умов ми розпочнемо проєкт.

• За нагоди ми знову зустрінемося.

• Вона пішла на прогулянку, всупереч дощу.

• Він продовжував бігти, хоча був дуже втомлений.

Як навчитися визначати другорядні члени в реченні?

Перше, що вам потрібно зробити – знайти підмет (хто? що?) і присудок (що робить? що з ним відбувається?). Це основа, від якої ви будете ставити питання до інших членів речення. Візьмемо просте речення для прикладу:

Він читає цікаву книгу в бібліотеці.

• Підмет – він (хто?)
• Присудок – читає (що робить?)
• Додаток – книгу (читає що?)
• Означення – цікаву (книгу яку?)
• Обставина – в бібліотеці (читає де? – обставина місця)

Намагайтеся постійно практикуватися. Чим більше речень ви будете досліджувати, тим швидше навчитеся знаходити в них другорядні члени. Читайте тексти й аналізуйте кожне речення. Або ж використовуйте додаткові ресурси і проходьте онлайн-тести, щоб застосовувати граматичні правила на практиці.

А якщо потрібна допомога й підтримка, можна записатися на додаткові заняття з репетитором української мови. До речі, на платформі онлайн-школи BUKI School є викладачі не лише з української. Тут також можна вивчати математику, історію України, фізику, хімію, біологію та іноземні мови. Репетитори займаються з кожним учнем за індивідуальною програмою, яку розробляють методисти школи.

Читайте також: Правила подовження та подвоєння приголосних на письмі