Що таке синоніми, антоніми, омоніми та пароніми?

Що таке синоніми?

Синоніми – це слова, які мають подібне або ідентичне значення, але різне звучання. Вони можуть використовуватися для висловлення того самого поняття або ідеї в різних контекстах та є взаємозамінюваними. Ось 10 прикладів синонімів:

радість – щастя;

сонячно – світло;

великий – здоровий;

любов – пристрасть;

дружба – товаришування;

швидко – бігом;

говорити – розмовляти;

сміливий – відважний;

сміх – регіт;

підіймати – підносити.

В українській мові розрізняють лексичні та контекстуальні синоніми.

Лексичні синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови, мають однакове або дуже схоже значення та можуть вживатися взаємозамінно в більшості речень без втрати його змісту. Наприклад, «гарячий» і «спекотний» є лексичними синонімами, оскільки вони обидва вказують на високу температуру. Серед лексичних синонімів також є:

семантичні – нейтральні слова з різними стилістичними відтінками (відносини, стосунки, взаємини);
стилістичні – слова, що належать до різних мовних стилів (губи – розмовний стиль, уста – художній стиль);
семантико-стилістичні – відрізняються як за стилістикою, так і за відтінками значень (йти, плестись, човгати, міряти дорогу);
абсолютні – слова, що повністю тотожні (однакові) за значенням (оплески – аплодисменти, століття – вік).

Контекстуальні синоніми – це слова, які в певних ситуаціях можуть вживатися взаємозамінно або з урахуванням певних нюансів контексту, але в інших ситуаціях їхнє значення відрізняється, тому вони не можуть бути синонімами. Наприклад, «провалитися на іспиті» й «не скласти іспит» є контекстуальними синонімами, але вони можуть мати різні конотації. «Провалитися» також може означати «впасти кудись».

Працюємо над лексикою

Що таке омоніми?

Омоніми – це слова, які можуть бути однаковими або схожими за звучанням (мати схожий звуковий склад), проте різними за значенням. Розрізняють кілька типів омонімів:

1. Повні омоніми – це ті, що мають однакове звучання і написання. Тобто – це два однакових слова, що мають абсолютно різні значення. Наприклад:

голова – частина тіла, голова – управлінська посада;
ключ – музичний, ключ – автомобільний, ключ – вид польоту в птахів;
образ – зовнішній вигляд, образ – ікона;
кома – пунктуаційний знак, кома – передсмертний стан;
кран – водопровідний, кран – будівельний;
бабка – бабуся, бабка – підвид грибів, бабка – з російського «стрекоза».

2. Неповні омоніми поділяються на омоформи, омофони та омографи:

омоформи – мають однакове звучання тільки в певних граматичних формах (мати – іменник, мати – дієслово; шию – іменник у знахідному відмінку, шию – дієслово; мила – іменник у знахідному відмінку, мила – дієслово минулого часу);
омофони – однакові за звучанням, але різні за значенням і написанням (Надія – ім’я, надія – відчуття; мене – кого, мине – пройде; Заєць – прізвище, заєць – тварина);
омографи – однакові за звучанням і написанням слова, які можна розрізнити тільки за наголосом (брати – брати, замок – замок, дорога – дорога).

Читайте також: Типові помилки в словосполученнях та реченнях

Що таке антоніми?

Антоніми – це слова, які мають протилежне значення, виражають протилежні поняття або ідеї, але поєднуються певним спільним чинником. Антоніми вживаються для підвищення емоційного забарвлення та порівняння в мовленні. Ось 10 прикладів антонімів:

добрий – злий;

великий – малий;

любов – ненависть;

світлий – темний;

гарячий – холодний;

вгору – вниз;

прийняти – відхилити;

правда – брехня;

початок – кінець;

приязний – ворожий.

Антоніми бувають однокореневими та різнокореневими. Однокореневі утворюються через додавання префіксів: доля – недоля, щастя – нещастя, воля – неволя. Різнокореневі антоніми не мають спільних морфем: день – ніч, спека – холод, сміятися – плакати.

Антоніми важливі для збагачення мови та точного висловлювання щодо супротивних концепцій чи ідей. Вони допомагають створювати контраст у мовленні та зрозуміло виражати протилежність між різними об’єктами, станами або діями.

Робота зі словником

Пароніми в українській мові: приклади

Пароніми – це близькі за фонетичним складом слова, але різні за значенням. Пароніми часто плутають з омонімами, проте вони не є тотожними, адже між першими можуть встановлюватися синонімічні та антонімічні зв’язки. Наприклад: блукати – блудити (синонімічні), іммігрант – емігрант (антонімічні), поважний – уповноважений (синонімічні), густо – пусто (антонімічні).

Приклади паронімів: писемність – письменність, вітряний – вітровий, чисельний – численний, поверхове – поверхневе, виборний – виборчий, мимохіть – мимохідь, громадський – громадянський, зумовлювати – обумовлювати, уява – уявлення, гривня – гривна, компанія – кампанія, білити – біліти, силовий – сильний, акціонерний – акційний, нагода – пригода.

Пароніми досить часто використовують у художній літературі для створення ефекту комічності. Наприклад, Михайло Стельмах у своєму романі-хроніці «Велика рідня» писав: «Сумніваюсь, чи ти козак чи кізяк, – засміявся задоволений своїм жартом Варчук».

Підсумуємо:

Синоніми – близькі за значенням, різні за звучанням.
Антоніми – слова, протилежні за значенням.
Омоніми – однакові або схожі за звучанням, але різні за значенням.
Пароніми – подібні за будовою, але різні за значенням.

Потрібне додаткове пояснення або допомога в підготовці до НМТ? Запишіть вашу дитину на заняття в онлайн-школу BUKI School. Тут є репетитори з української, математики, фізики, біології, історії України та англійської. Завдяки підтримці професійних викладачів, учень гарно складе іспити та підвищить загальний рівень знань із предметів шкільної програми.