Зборівський договір
Богдан заручився підтримкою Кримського хана Іслама Гірея ІІІ. Козаки та татари почали повстання та провели три переможні битви – Жовтоводську, Корсунську й Пилявецьку. Повстання було настільки успішним, що до початку 1649 року Хмельницькому вдалося захопити території ледь не до самої Варшави.
Якраз у цей час новим королем Речі Посполитої стає Ян ІІ Казимир. У 1649 році разом зі своїм військом він намагався знищити козацьке та татарське військо під Зборовом, проте зазнав поразки. Розуміючи своє тяжке становище, король погоджується на підписання компромісної угоди.
Умови Зборівського договору:
- Утворення Гетьманщини.
- Амністія для всіх повстанців.
- Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства здобувають самоврядність і функціонують за правилами запорозького війська.
- Польське військо, євреї та єзуїти мають покинути територію України.
- Державні посади на землях козаків мають право посідати тільки представники православної церкви.
- 40 тисяч реєстрових козаків повертаються служити до панів.
Так виглядали кордони козацької держави за Зборівським договором:
Берестецька битва та Білоцерківський договір
Богдан Хмельницький вирішує розширити свої володіння і знову йти на війну проти Речі Посполитої, заручившись підтримкою кримського хана. У 1651 році починається Берестецька битва, яка стала однією із наймасштабніших за період національно-визвольної війни.
Під натиском польської артилерії татарське військо відступає і козаки опиняються під загрозою оточення. Війську Богдана Хмельницького довелося покинути територію і евакуюватися через болотяну місцевість до Білої Церкви. Щоби не зазнати значних втрат гетьману доводиться визнати поразку й підписати новий договір.
Умови Білоцерківського договору:
- Козаки мають припинити будь-яку зовнішньополітичну діяльність.
- Кордони Гетьманщини зменшилися до одного Київського воєводства.
- Шляхтичі змогли повернутися до своїх маєтків у двох воєводствах – Чернігівському та Брацлавському.
- Кількість реєстрових козаків зменшилася до 20 тисяч.
У результаті битви кордони Гетьманщини зменшилися до таких розмірів:
Батозька битва і Жванецька облога
Богдан Хмельницький вирішив не дотримуватися умов Білоцерківського договору і продовжувати війну. Його син, Тиміш Хмельницький, одружився з донькою молдавського короля. Заручившись підтримкою Молдови, Гетьманщина блискавично перемогла в битві під Батогом у 1652 році.
У наступному році (1653) починається Жванецька облога. Військо Запорозьке разом із татарами заблокували польське військо. Проте, кримський хан не дозволив Хмельницькому знищити поляків, адже боявся Речі Посполитої і дотримувався політики «двох стільців».
Результатом Жванецької облоги стало скасування Білоцерківського договору. Натомість чинності знову набув Зборівський договір, за яким до Гетьманщини повернулися втрачені воєводства.
Співпраця Гетьманщини з Московським Царством
Розчарувавшись в османах, Богдан Хмельницький вирішив шукати підтримки в національно-визвольній війні в Московського Царства. У 1654 році відбулася Переяславська рада, під час якої гетьман та козаки присягнули на вірність царю і підписали «Березневі статті».
Умови «Березневих статей»:
- Збережені всі права та вольності війська Запорозького.
- Гетьманщина перейшла під повний захист (протекцію) московського царя.
- Чисельність реєстрових козаків була збільшена до 60 тисяч осіб.
- Московське Царство мало виплачувати «заробітну плату» полковій та генеральній старшині.
- Право на вибір гетьмана мало тільки військо Запорозьке.
- Гетьманщина могла заводити зовнішньополітичні відносини з будь-якими державами, крім Речі Посполитої та Туреччини.
- Московські військові частини виставили на всіх кордонах України з Польщею.
- Московське Царство прийняло зобов’язання піти війною на Річ Посполиту.
На жаль, Богдан Хмельницький та московський цар Олексій Михайлович по-різному трактували умови «Березневих статей». Український гетьман вважав, що після отримання повної протекції від Москви зможе остаточно зруйнувати Річ Посполиту і здобути незалежність. Москва, своєю чергою, переслідувала зовсім інші плани. Цар розглядав цю угоду тільки з користі для себе. Після підписання договору він фактично визнав свою владу на українській території і здійснив давню мрію про «возз’єднання земель руських».
У 1654 році почалася війна Гетьманщини та Москви проти Речі Посполитої і Туреччини. Попри перемогу та розгром Польщі, гетьман не дістав бажаного. Марнославний московський цар вирішив перехитрити Хмельницького. У жовтні 1656 року він підписав Віленське перемир’я з Річчю Посполитою.
У результаті підписання угоди практично всі умови «Березневих статей» були скасовані. Гетьман та вся козацька старшина були обурені таким рішенням, проте не могли самостійно вплинути на цю ситуацію. Богдан Хмельницький вирішив шукати нових союзників, але цього разу не тільки проти Польщі, а й Москви. У цей час він присягає на вірність «лише собі, а не комусь із чужих монархів».
Гетьман вмів добре налагоджувати зовнішньополітичні відносини, тому незабаром до антипольської коаліції приєдналися Швеція, Трансильванія та Бранденбург. Також підтримку надали Молдова й Волощина. Проте, навіть збільшення чисельності армії не допомогло Хмельницькому перемогти в національно-визвольній війні. У 1657 році він помер, так і не здійснивши мрію про вільну й незалежну Гетьманщину.
Історія України – один із найцікавіших та найважливіших предметів шкільної програми. Якщо ви хочете, щоби ваша дитина знала цю дисципліну «на відмінно», спробуйте записати її на додаткові заняття з репетитором. Кваліфікованих викладачів із різних предметів шукайте та платформі онлайн-школи BUKI School. Програму для кожного напрямку роботи розробила команда методистів, вони також постійно пильнують найсучасніші техніки навчання та адаптують їх до потреб українських студентів.
