- Причини утворення Галицько-Волинської держави
- Правителі Галицько-Волинського князівства: від першого до останнього
- Розпад Галицько-Волинської держави
Галицько-Волинська держава є прямою спадкоємицею Київської Русі. Князівство відіграло важливу роль в історії українського народу. Воно стало новим центром політичного та економічного життя після занепаду Києва і зберегло від знищення східну та південну гілки слов’янства. У цьому матеріалі ми зібрали головну інформацію про Галицько-Волинське князівство: від причин утворення до подальшої ролі в історії України.
Причини утворення Галицько-Волинської держави
Галицько-Волинське князівство було утворено в середині XII століття через низку історичних та політичних подій:
- Розпад Київській Русі
У XII столітті Київська Русь переживала розпад і значні розколи, що призвели до зменшення центральної влади. Протистояння між різними князівствами знижувало вплив правителів та підвищило недовіру до влади.
- Занепад поодиноких князівств
Внутрішні конфлікти та ворожнеча між князями сприяли утворенню незалежних адміністративних одиниць. Галицьке князівство в той час мало значний вплив на інші території через сильну внутрішню та зовнішню політику Володимира та його сина Ярослава, якого народ називав Осмомислом. Проте після смерті Ярослава князівство втратило свою могутність через часті міжусобні перепалки галицьких бояр всередині держави. Волинська держава також переживала складні часи, адже вона була розділена на кілька відокремлених одне від одного князівств.
- Успадкування та дипломатія
Князі Галичини та Волині успадковували корони від своїх попередників, а також укладали дипломатичні угоди з іншими князівствами, щоб забезпечити свою незалежність та стабільність. Роман Мстиславович став першим князем, який наважився об’єднати маленькі князівства в одне Волинське, а потім висловив ініціативу щодо створення Галицько-Волинської держави.
Об’єднання Галицького і Волинського князівств допомогло новій державі стати важливим центром на території сучасної України, зі своєю культурою, внутрішньою та зовнішньою політикою.
Читайте також: Скільки років дійсні результати ЗНО (НМТ)
Правителі Галицько-Волинського князівства: від першого до останнього
|
Князь |
Роки правління |
Внутрішня та зовнішня політика |
|
Роман Мстиславович |
1199 – 1205 |
Романа Мстиславовича вважають найкращим правителем Галицько-Волинської держави, адже саме за часів його правління князівство досягло найбільшого розвитку. У своїй політиці князь дотримувався принципу «доброго порядку», завдяки якому були припинені міжусобні конфлікти поодиноких князівств, а також організована центральна влада в Давньоруській державі. Реформи Мстиславовича мали вплив на процес вибору правителів. Так, великого князя обирали керівники 6 князівств: Суздальського, Чернігівського, Галицько-Волинського, Смоленського, Полоцького та Рязанського. Роман Мстиславович проводив активну зовнішню та внутрішню політику. Йому вдалося розширити кордони держави та захистити її від нападів ворогів. Князь переміг Польське, Полоцьке та Литовське князівства, вгамував бояр всередині країни, а також приєднав нові землі – частину Київського князівства. |
|
Дружина Романа Анна |
1205 |
Після смерті Романа Мстиславовича престол зайняла його дружина Анна, яка перший час користувалася активною підтримкою волинських бояр. Проте, відчуваючи її слабкість, галицькі бояри виступили за відокремлення від Галицько-Волинського князівства, що стало передумовою тимчасової втрати в 1205 році держави. Анну та її спадкоємців, синів Василька та Данила, вигнали із галицько-волинських земель. |
|
Коломан |
1205 – 1219 |
Коломан, син угорського короля Андрія, в 1205 році почав правити Галичиною. Проте, в 1219 році Мстислав (син Мстислава Ростиславича Хороброго та доньки Ярослава Осмомисла) вигнав його зі столиці Галицького князівства й зайняв престол. |
|
Мстислав Удатний |
1219 – 1238 |
За роки свого правління Мстиславу вдалося переконати корінних галичан та волинян боротися проти Польщі і знову об’єднатися в спільне князівство. У 1238 році Галицько-Волинська держава офіційно відновила своє існування. |
|
Данило Галицький |
1239 – 1264 |
Нащадок Романа Мстиславича Данило Галицький у 1239 році приєднав київські землі до кордонів князівства. У тому ж році на державу напали татаро-монголи. Через це князеві довелося платити їм данину, попередньо уклавши угоду, яка гарантувала захист від набігів Золотої орди. Зовнішня політика Данила Галицького була спрямована на боротьбу із монголо-татарами. Щоби остаточно вибити їх із князівства й захистити кордони, князь підписав угоди зі своїми союзниками, а саме: договір із королем Угорщини, а також домовленість про хрестовий похід проти загарбників, погоджену з Папою римським. Водночас князь проводив внутрішню політику. Саме завдяки Данилу з’явилося місто Львів, яке будували у 1231–1235 роках. До речі, нині у Львові є пам’ятник королю. Також він активно організовував війська та робив укріплення в старих містах для можливої боротьби із монголо-татарським військом. На жаль, «антимонгольська кампанія» Данила Галицького зазнала поразки. Війська Золотої Орди увійшли в міста Галицько-Волинського князівства. Побудовані раніше укріплення були зруйновані, а самому князеві довелося і далі платити загарбникам данину. Поразка в боротьбі з монголами погано вплинула на здоров’я короля. Подейкують, що це і спричинило смерть князя в 1264 році. |
|
Брат Данила Василько Романович та його сини Лев, Шварно і Мстислав |
1264 – 1324 |
Після смерті Данила Романовича престол перейшов до його брата Василька. У цей час відбувається значне послаблення Галицько-Волинської держави. З кожним роком вона втрачала свою могутність, попри спроби спадкоємців налагодити зовнішньополітичні зв’язки для продовження боротьби із монголо-татарами. Сини Василька Романовича намагалися побудувати дипломатичні відносини із Польщею, Литвою та Тевтонським орденом, щоби послабити вплив Золотої Орди на території князівства. Проте, така зовнішня політика не давала значних результатів і держава далі залежала від монгольських ханів. |
|
Юрій ІІ Болеслав |
1325 – 1340 |
Юрій ІІ Болеслав став останнім князем Галицько-Волинської держави. Він мав польське походження і був католиком, поки не зайняв престол і не прийняв християнство. Король зорієнтував свою політику на максимальне зближення із західною культурою та традиціями. За його правління на наших землях була заселена значна кількість німців та поляків, що сильно обурювало українців. Через це невдоволені бояри вбили короля в 1340 році. |
Читайте також: Готуємося до НМТ: історія кріпосного права в Україні
Розпад Галицько-Волинської держави
Після смерті Юрія ІІ Болеслава новим королем став його зять – литовець Люберт. Князь фактично припинив існування Галицько-Волинської держави в 1340 році, оскільки українські землі увійшли до складу великого князівства Литовського в результаті його правління.
У 1349 році польський король Казимир Великий напав на Литовське князівство й захопив частину Галичини, приєднавши землі до себе. А в 1370 році Галичину на 16 років відібрав угорський король.
Галицько-Волинська держава проіснувала 150 років, проте так і не змогла подолати зовнішніх загарбників та експансії сусідніх держав.
У 2024 році до списку обов’язкових предметів, з яких потрібно складати НМТ після 11 класу, додали історію України. Починати підготовку до іспиту потрібно якомога раніше, адже для здобуття високих балів необхідно орієнтуватися в основних подіях, роках та персонах, пов’язаних зі становленням та розвитком України від давніх часів до сьогодні.
Заручіться підтримкою репетитора з історії України, який допоможе вам покращити знання з предмета та запам’ятати теоретичний матеріал, що входить до програми НМТ. Запишіться на безплатне пробне заняття на платформі онлайн-школи BUKI School і починайте готуватися до іспиту вже зараз.