Україна в умовах кріпосного права
Перші прояви кріпацтва на різних осередках України почали з’являтися ще у XV столітті. Проте, глобальних масштабів воно набуло вже в ХІХ столітті. У той час наші території були поділені на конгломерат регіонів, які входили до складу різних держав. Частина із них належала Російській імперії.
У Російській імперії в 1783 році за указом Катерини II було встановлене кріпосне право на територіях Слобідської та Лівобережної України, а також колишньої Гетьманщини. Селяни Південної України потрапили в кріпацтво в 1796 році, коли Річ Посполита зазнала значного розподілу й більша частина українських земель також перейшла до складу РІ. Цей процес називають «Другим закріпаченням селян».
Що таке панщина?
Панщина – це система соціальних відносин, за яких залежні селяни перебувають під безпосереднім владарюванням і контролем над землею та іншими ресурсами, які належать панам або поміщикам. Селяни, які працювали на землі панів, були залежними від своїх панів. Вони мусили обробляти землю і виплачувати частину врожаю або інші податки панам.
Панщина була частиною феодальної ієрархії, де король або монарх був на вищому рівні, панська аристократія (поміщики) – на середньому або нижче середнього рівня, а селяни та кріпаки – на найнижчому рівні.
Як жили українські селяни до ліквідації кріпацтва?
За часів кріпацтва та панщини належні умови життя з-поміж середніх та нижчих верств населення мали тільки феодали – власники земельних ділянок. Вони винаймали (не рідко й купували) кріпаків, які мусили служити на їхніх землях – обробляти городину, доглядати за худобою, робити будь-яку брудну роботу. Проте, були й такі кріпаки, що мали змогу «брати землю в оренду», сплачуючи власнику гроші або продуктову данину.
До встановлення кріпосного права закони та основні документи писалися українською мовою, тому простий люд знав про свої права, обов’язки та міг звернутися до канцелярії чи суду із позовом. Після 1783 року всі офіційні документи видавали виключно російською, яку селяни просто не розуміли.
Старі українські школи зачинялися або переходили на московську мову, якою діти навчатися не хотіли. Владі було вигідно зробити так, щоби населення України поступово ставало все менш освіченим, адже «дурнями» легше керувати. Пани мали повну владу над кріпосними селянами. Нерідко зафіксовували випадки жорстокого поводження з кріпаками, постійні утиски та приниження.
Ситуація почала поволі змінюватися, коли в справу втрутилася інтелігенція, яку не влаштовувало ставлення панів до найнижчого робітничого класу. Освічений народ, який мав певний статус у суспільстві, почав виступати за скасування кріпацтва в РІ. Це мало значний вплив, адже інформація про невдоволення значної кількості населення дійшла до верховного керівництва.
Скасування кріпосного права в Російській імперії
Скасування кріпосного права в Російській імперії стало ключовою історичною подією, яка відбулася в середині XIX століття під час правління імператора Олександра II. Маніфест про скасування кріпосного права був підписаний 19 лютого 1861 року.
Передумовами ліквідації кріпацтва стали:
- Економічні причини. Кріпосне право гальмувало розвиток економіки Російської імперії. Кріпаки були прив’язані до землі й не могли вільно обробляти її, інвестувати в сільське господарство або розвивати нові технології. Скасування кріпосного права дало змогу ефективніше використовувати землю і підняти рівень сільськогосподарського виробництва.
- Політичні чинники. Величезний розмір імперії та соціальне невдоволення створювали серйозний політичний тиск на уряд РІ. Скасування кріпосного права мало пом’якшити соціальні напруги та зміцнити лояльність населення до влади.
- Соціальні та моральні обґрунтування. Представники інтелігенції та церкви активно пропагували скасування кріпосного права на гуманітарних підставах. Вони вважали кріпацтво несправедливим і образливим для людської гідності.
- Міжнародний тиск. Вплив Західної Європи та запозичені ідеї просвітництва сприяли підвищенню міжнародного тиску на Російську імперію для скасування кріпосного права.
Наслідки скасування кріпосного права:
- Скасування кріпосного права означало визволення кріпаків від залежності від земельних власників. Вони стали вільними громадянами й мали більше прав та свобод.
- Запроваджувалися реформи земельної власності, які надавали землю кріпакам для особистого користування або для об’єднання в аграрні товариства.
- Відміна кріпосного права сприяла розвитку сільського господарства, збільшенню продуктивності праці та створенню передумов для індустріалізації.
- Процес скасування кріпосного права сприяв розвитку громадянського суспільства й підготовці до подальших політичних реформ у Російській імперії.
Готуйтеся до НМТ із найкращими репетиторами. В онлайн-школі BUKI School ми зібрали викладачів з англійської, української, математики, історії України та інших предметів, які допоможуть вам максимально полегшити навчальний процес. Запишіться на безплатне пробне заняття за програмою підготовки до ЗНО/НМТ у 2024 році тут.
