Перші князі Київської держави

Початок повноцінного існування Київської держави ототожнюють із початком правління перших князів – Аскольда та Діра. Згодом престол зайняв Олег, після нього державне правління взяли на себе Ігор та його дружина княгиня Ольга. Їхній нащадок Святослав доповнив першу п’ятірку князів Київської держави. Про здобутки кожного із них розкажемо нижче.

Аскольд і Дір

(830-і – 882)

Князь Аскольд та Дір вважаються останніми із династії слов’янських князів, які беруть початок ще за часів Кия (того самого Кия, хто заснував Київ). Це легендарні постаті, які відіграли важливу роль у ранній історії Київської Русі. Деталі їхнього життя та діяльності оточені легендами й міфами, проте є кілька фактів із реальної історії.

У 1860 році Аскольд разом зі своїм військом (руськими дружинами) вирішив підкорити Царгород (Константинополь). Попри те, що взяти місто не вдалося, облога Константинополя стала своєрідним початком відліку існування Київської держави, адже в результаті походу Візантії довелося визнати появу нової та сильної східнослов’янської держави.

Дір, за легендами, правив разом з Аскольдом. Завдяки його праці до держави приєдналося багато нових територій, а також була налагоджена система торгівлі із закордонними купцями.

Князь Олег

Князь Олег із династії Рюриковичів правив упродовж 882 – 912 рр. Його вважають видатним військовим та політичним діячем Київської Русі, який відіграв важливу роль у розвитку держави та укріпленні її позицій на міжнародній арені.

Олег був опікуном Ігоря, сина Рюрика, який до смерті правив Новгородом. Через постійні сутички зі слов’янськими племенами Олегу довелося покинути Новгород і разом із військом піти на Київ. Вбивши Аскольда, він став новим князем і проголосив Київ своєю столицею.

Серед основних здобутків Олега:

Об’єднав усі слов’янські племена в єдину державу: полян, деревлян, сіверян, ільменських словенів, уличів, кривичів, білих хорватів та радимичів.
Захистив Київську Русь від варягів, сплачувавши їм данину від набігів.
Здійснив вдалий похід на Константинополь і підписав договір із Візантією, згідно з яким руські купці могли вільно переміщатися містом та здійснювати торгівлю. Подейкують, що на знак перемоги в битві він навіть прибив свій щит на воротах Царгорода.
На початку Х століття Олег здійснив похід на країни Арабського халіфату, досягнувши берегів Каспію.Таким чином він гучно заявив про існування могутньої держави – Київської Русі.

Читайте також: Англійська мова: походження і розвиток

Ігор

(912 – 945)

Князь Ігор також зміг багато зробити для розвитку Київської Русі після смерті Олега. Його правління відзначалося активною військовою та дипломатичною діяльністю, розширенням володінь, яке сприяло утвердженню позиції держави на багатьох рівнях.

У 944 році він вирушив у похід на Закавказзя, у результаті чого приєднав нові території. За часів його правління Київ здобув право брати данину з удільних князівств. Проте, його владою не був задоволений простий люд та деревляни, оскільки їм довелося платити величезну данину князівству, віддавати харчі та практично все, що потрібне для життя.

У результаті повстання деревлян у 945 році князь Ігор був убитий разом з усією його дружиною.

Княгиня Ольга

(945 – 964)

Княгиня Ольга – це видатна постать в історії Київської Русі, а також перша відома жінка, яка володарювала на цій території. Її правління стало переломною точкою в історії держави.

Цікаві факти про княгиню Ольгу:

Після смерті свого чоловіка Ігоря, Ольга стала регенткою для сина Святослава. Вона провела низку воєнних кампаній, серед яких – жорстока помста деревлянам за вбивство її чоловіка.
Одним із найважливіших досягнень Ольги було прийняття християнства. Вона пройшла обряд хрещення у Візантії. Ця подія мала далекосяжний вплив на релігійний та культурний розвиток Київської Русі.
Княгиня Ольга відзначалася вмінням проводити дипломатичні переговори з іншими державами. Вона багато подорожувала, часто відвідувала Візантію, де встановила добрі відносини з імператором.
Ольга запровадила низку адміністративних реформ, які спрямовувалися на зміцнення централізованої влади та поліпшення управління державою. За її володарювання поширювалася феодальна власність на землю.
У «Повісті минулих літ» описували її хитрість та відвагу. Зокрема, вона стала відомою своїм майстерним ходом щодо «придушення» деревлян.

Ольга підготувала ґрунт для правління її сина Святослава, який став одним із найвизначніших князів Київської Русі.

Святослав

(945 – 972)

Святослав відомий своєю сильною воєнною вдачею, завойовницькою діяльністю та зусиллями на користь розвитку Київської Русі. Його правління вплинуло на подальший розвиток держави та укріпило її позицію серед інших держав.

Святослав був відомим воїном. Він здійснив численні збройні походи, включно із блискавичною перемогою у війні з Болгарією, у якій Київська Русь прийшла на допомогу Візантії. Практично все правління Святослав перебував у походах. Вони мали велике значення для зміцнення давньоруської держави й розвитку господарських відносин, бо відкривали купцям волзький торговельний шлях до східних країн, сприяли освоєнню Подоння, Приазов’я, Кубані.

Святослав надавав велику увагу розвитку військової сили. Він перетворив Київську Русь на потужну воєнну державу, залучаючи до війська варягів, дружинників та інших союзників.

Під час правління Святослава Київська Русь також здійснила значний культурний розвиток. Він активно сприяв взаємодії між східнослов’янською, скандинавською та візантійською культурами.

Святослав загинув у битві проти печенігів. Після його смерті Русь була розділена між трьома синами – Ярополком, Олегом та Володимиром. Святослав залишив значний внесок у розвиток Київської Русі завдяки своїм воєнним, дипломатичним та адміністративним досягненням. Його зусилля сприяли подальшій консолідації та розвитку держави.

Більше інформації про утворення Київської Русі та хронологічну послідовність правління перших князів вам розповість репетитор з історії України. Запишіться на пробний урок в онлайн-школі BUKI School і дізнайтеся більше про історію розвитку нашої держави від найкращих викладачів.