Українська мова вважається однією з найкрасивіших мов світу. Це й не дивно, адже в нашій лексиці є одна частина мови, яка робить її дуже милозвучною. Звісно ж, мається на увазі прикметник. У цій статті розкажемо все, що ви мусите знати про прикметник: на які питання відповідає, які має ознаки та на які види поділяється. До речі, до НМТ з української мови залишилося не так багато часу, тож зберігайте наш матеріал для підготовки до іспитів.
Що таке прикметник в українській мові?
Прикметник – це самостійна частина мови, яка вказує на ознаку або характеристику предмета. Він відповідає на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники допомагають нам описувати особливості, якості, стани предмета тощо. Вони вживаються для підвищення виразності мовлення.
Прикметники мають різні форми, змінюються за родами (чоловічий, жіночий, середній) і числами (однина, множина). Також вони можуть змінюватися за відмінками і ступенями порівняння (вищий, найвищий).
Ось кілька прикладів різних прикметників:
- чоловічий рід: великий стіл (який?);
- жіночий рід: гарна книга (яка?);
- середній рід: цікаве завдання (яке?);
- однина: зелений ліс (який?);
- множина: смачні фрукти (які?);
- порівняльний ступінь: цей пейзаж красивіший за інший (який);
- вищий ступінь: ця пісня найкраща в моєму репертуарі (яка?).
Які ознаки виражає прикметник?
Колір |
жовтий, блакитний, чорний |
Запах |
солодкий, різкий, ніжний |
Вік |
новонароджений, молодий, древній |
Розмір |
маленький, великий, здоровий |
Матеріал |
гумовий, металевий, рідкий, твердий |
Приналежність |
батьків, братів, сусідчин |
Простір |
близький, дальній |
Час |
торішній, сьогоднішній, вчорашній |
Риси характеру |
добрий, злий, злопам’ятний |
Зовнішні ознаки |
високий, привабливий, блідий |
Місце |
місцевий, районний, селищний |
Більше корисної інформації про цю частину мови вам розкаже репетитор з української. А ще він поділиться лайфхаками швидкої підготовки до мультипредметного тесту, олімпіади або важливої контрольної роботи.
Читайте також: Як правильно писати тези: структура та приклади
Типи прикметників
Прикметники можна розділити на кілька категорій:
- за значенням та розрядом – якісні, відносні і присвійні;
- повні та короткі;
- тверді та м’які.
Нижче розглянемо кожен тип із характеристиками та прикладами.
Прикметники за розрядом
Якісні – це такі прикметники, які можуть виражати ознаки предмета (іменника) певною мірою. Наприклад: сміливий, холодний, короткий. Якісні прикметники утворюють різні ступені порівняння.
Ознаки |
Приклади |
Можуть приєднуватися до прислівника, який вказує на міру та ступінь певної ознаки. |
сильний – менш сильний, надзвичайно сильний, надто сильний |
Мають анатомічні характеристики. |
товстий – худий, високий – низький, вузький – широкий |
Можуть перетворюватися на прислівник або іменник з узагальненим значенням. |
злий – зло, сміливий – сміливість, щасливий – щастя |
Мають 2 ступені порівняння – вищий і найвищий. Ці ступені можуть мати просту та складену форму. |
Вищий:
Найвищий:
|
Утворюють похідну форму через додавання суфіксів та префіксів зменшення і збільшення. |
малий – малесенький, манюсінький великий – превеликий, мегавеликий |
Деякі прикметники мають коротку форму. |
рад, зелен, золот, дрібен, повен |
Відносні – це прикметники, які вказують ознаку предмета через його стосунок до іншого предмета, дії, стану або явища. Наприклад: темний вечір, лінива особа, трав’янистий покрив.
Ознаки |
Приклади |
Вказують на певне призначення предмета. |
зварювальний апарат, музична зала, бурильна машина |
Вказують на належність до організації, установи тощо. |
районна адміністрація, державна установа, військовий підрозділ |
Вказують на матеріал, з якого зроблений предмет. |
цегляний сарай, дерев’яні двері, залізний паркан |
Виражають просторові й часові ознаки. |
далекий край, ранній день |
Вказують на вимір певних предметів. |
дванадцятипроцентний депозит, тридцятиградусна спека |
Присвійні – це прикметники, які на відміну від якісних та кількісних відповідають на питання чий? чия? чиє? Вони вказують на те, що предмет належить комусь або чомусь. Наприклад: сестрина сорочка, дідусева хата, собача будка, котячий слід.
Від чого походять |
Приклади |
Від назв людей через додавання суфіксів -ин, -ів. У називному і знахідному відмінках такі прикметники мають коротку форму. |
сестрин, братів, мамин, Наталчин, Андріїв |
Від тварин через додавання суфіксів -ач, -яч, -ин, -їн. У деяких випадках утворюються через додавання суфікса -їв. У називному та знахідному мають повну форму. |
солов’їне перо, котяча лапка, собачин хвіст |
До речі, деякі присвійні та відносні прикметники можуть переходити до складу якісних, якщо вживати їх у переносному значенні. Наприклад, відносний прикметник золотий. У словосполученні «золотий браслет», золотий – і справді відносний. Проте, у словосполученні «золотий голос» – він стає якісним.
Є ще дві категорії прикметників за розрядом, які рідко трапляються в нашій лексиці. Це – присвійно-відносні та відносно-якісні.
- Присвійно-відносні вказують на узагальнену належність до когось або чогось: журавлина сім’я, собача зграя. Вони так само утворюються від назв людей, рідше – від тварин, через додавання суфіксів -ськ, -цьк. Можуть відповідати на питання який? яка?, а також на чий? чия? Наприклад: «горобцеве гніздо», де горобцеве – яке? і горобцеве – чиє?
- Відносно-якісні утворюються, коли відносні прикметники вживаються в переносному значенні й поступово переходять до розряду якісних. Наприклад, словосполучення «полуничний напій» можна розуміти у двох значеннях. Перше – це напій із полуниці, другий – напій червоного кольору (оскільки полуниця червона).
Повні та короткі прикметники: яка різниця?
Повних прикметників в українській мові набагато більше за коротких. Коротку форму мають тільки деякі прикметники чоловічого роду. Наприклад: зелен, повен, красен, винен, рад.
Повні прикметники поділяють на групи за кінцевим приголосним основи:
- Тверді – щирий, милий, зелений, батьків, Катрин, молодший, найважчий. Цю групу утворюють усі прикметники, що мають закінчення на тверду приголосну, а також усі присвійні прикметники.
- М’які – осінній, житній, ранній, художній, колишній, справжній, безкраїй, довговіїй, короткошиїй. До цієї групи належать прикметники, що мають в основі м’яку н, перед якою стоїть ще одна приголосна. Також до м’яких відносять прикметники, які в називному відмінку однини закінчуються на -ій, -їй, -я, -є (колишній, художня, безкрає). Остання група – прикметники, що закінчуються на -шній, -жній: зовнішній, справжній.
Читайте також: Відмінювання в українській мові: кличний відмінок
Прикметник у реченні: як підкреслюється
Як ми вже знаємо, виділяють головні і другорядні члени речення. До головних належать підмет (іменник) та присудок (дієслово). Прикметник є другорядним членом речення і найчастіше виступає в ролі означення. Також до другорядних відносять додаток та обставину.
Як підкреслюється прикметник?
- якщо є означенням – хвиляста лінія (〰);
- якщо підметом – пряма лінія (–);
- якщо складеним присудком – двома лініями (=).
Якщо вашій дитині треба підвищити рівень української, можна скористатися допомогою репетитора. У БукіСкул зібрані професійні викладачі зі шкільних дисциплін (української, англійської, математики, історії України, фізики, хімії та біології). Додаткові заняття проводяться в онлайн-форматі, а програма навчання складається індивідуально для кожного учня.