Тип речення
|
Просте – речення, що має одну граматичну основу (підмет і присудок, або один підмет чи один присудок).
|
Прийшла весна.
|
Складне – має дві або більше граматичні основи (тобто складається з двох і більше простих речень):
- складносурядне – речення, у якому дві граматичні основи поєднуються між собою сполучниками сурядності (і, а, та тощо);
- складнопідрядне – граматичні основи поєднуються сполучниками підрядності (що, який, бо, через тощо).
|
Учора нарешті настала весна й дерева почали розпускати бруньки.
|
Мета висловлювання
|
Розповідне – речення, у якому просто описується якась ситуація.
|
Цьогоріч весна в Україні рання.
|
Питальне – речення із питанням.
|
Як думаєте, цьогоріч буде рання весна?
|
Спонукальне – речення, у якому ставиться якесь завдання або дія. У ньому обов’язково має бути дієслово (присудок) у наказовій формі.
|
Прийшла весна, тож плануймо пікнік.
|
Емоційне забарвлення
|
Неокличне – вимовляється без вираження особливих емоцій.
|
Скоро буде весна.
|
Окличне – вимовляється з підвищеною інтонацією.
|
Ну коли вже настане весна?!
|
Тип речення за граматичною основою
|
- Односкладне – має в граматичній основі один головний член речення (підмет або присудок):
- означено-особове – дію виконує конкретна особа чи предмет;
- неозначено-особове – не можна визначити, хто виконує дію;
- узагальнено-особове – дія може стосуватися будь-якої особи;
- безособове – у реченні немає виконавця дії;
- називне – підмет стверджує про наявність якогось предмета чи явища.
- Двоскладне – речення, що має підмет і присудок, а також інші синтаксично залежні елементи.
|
|
- Поширене – у реченні крім головних членів є також допоміжні другорядні члени.
- Непоширене – речення складається тільки з підмета та присудка.
|
- Почалася довгоочікувана весна.
|
- Повне – у реченні є всі елементи, необхідні для розуміння його змісту.
- Неповне – у реченні пропущений один або кілька необхідних членів речення.
|
- За вікном уже видно, як прийшла весна.
- За вікном весна.
|
- Ускладнене – має вставні слова, звертання, однорідні члени речення тощо.
- Неускладнене – не має ніяких вставних конструкцій.
|
- Мамо, невже на вулиці скоро буде тепло?
- На вулиці скоро буде тепло.
|
Головні члени речення та зв’язок між ними
|
Підмет – називає особу або предмет і відповідає на питання: хто? що?
|
ранок, стіл, вулиця, країна, ожеледиця, дощ, весна, сонце, кіт
|
Присудок – виражає дію або стан предмета й відповідає на питання: що робить? що буде робити? що зробив?
|
співає, співав, буде співати
|
Другорядні члени речення
|
Додаток – означає предмет, на який спрямована дія. Відповідає на питання: кого? чого? кому?
|
нам (кому?, йому (кому?), весни (чого?), дощу (чого?)
|
Означення – називає ознаку предмета й відповідає на питання: який? чий? котрий?
|
зелений, веселий, ранній, холодний, великодушна
|
Обставина – вказує на час, місце, спосіб, причину, умову та мету дії.
|
сьогодні, вранці, щоб, біля, між, напрочуд
|