- Життя в СРСР у період «відлиги»
- Хрущовська відлига: коротко про головне
- Особливості розвитку УРСР за часів правління Хрущова
Після закінчення Другої світової війни та смерті Йосипа Сталіна Україна, яка в той час входила до СРСР, потрапила під вплив правління нового «керівника» – Микити Хрущова. Як змінилася економіка та соціально-політичне життя українців в умовах десталінізації? Що відбувалося у 1950-1960-х роках, та як це вплинуло на подальший розвиток України? Відповіді на ці запитання ви знайдете в нашій статті.
Життя в СРСР у період «відлиги»
Велика вітчизняна війна (за змінами 2017 року «Друга світова») закінчилася на території СРСР 9 травня 1945 року, а у всьому світі – 2 вересня 1945 року. Посаду державного, політичного та військового керівника в Радянському Союзі продовжив займати Йосип Сталін. Він відомий своїм деспотичним правлінням, активним прихильництвом тоталітарного режиму та репресій.
5 березня 1953 року Сталін помер унаслідок крововиливу в мозок, який стався через гіпертонічну хворобу та атеросклероз. Після його смерті на посаду першого секретаря Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу обрали Микиту Хрущова. Прем’єр-міністром став Георгій Маленков. Цей період в історії УРСР та всього Радянського Союзу називають «Хрущовською відлигою», а одним із ключових елементів «відлиги» стала десталінізація.
Хрущовська відлига (в контексті СРСР) належить до періоду пом’якшення репресивної політики й політичного режиму, який прийшов після смерті Йосипа Сталіна і тривав приблизно із середини 1950-х до середини 1960-х років.
Десталінізація – це процес політичних та соціокультурних змін, спрямованих на знищення культу особи та спадщини Йосипа Сталіна, а також на відмову від сталінського режиму в СРСР та інших країнах, що існували на засадах комунізму.
Читайте також: Корисні посилання для підготовки до НМТ 2023
Хрущовська відлига: коротко про головне
Хрущовська відлига тривала з 1953 до 1964 року. Під час відлиги відбулося кілька важливих подій і змін:
- Часткове скасування політичних репресій. Було звільнено частину політв’язнів і зменшено масові репресії, що характеризували період сталінізму. Багато осіб, які були незаконно засуджені та репресовані за сталінських часів, були реабілітовані. На той час український КДБ (Комітет державної безпеки) переглянув понад мільйон справ та направив дозвіл на реабілітацію майже половини політично засуджених.
- Визнання культу особи. Під керівництвом Микити Хрущова було розкрито культ особи Йосипа Сталіна. На ХХ з’їзді КПРС (Комуністична партія Радянського Союзу) із 14 до 25 лютого 1956 року відбулися публічні обвинувачення Сталіна за репресії та терор, які він запровадив. Це призвело до зменшення диктатури особи в СРСР. Проте, бюрократичний авторитаризм «вождя народів» швидше перетворився на авторитарну бюрократію апарату, а тоталітаризм особистості – у тоталітаризм партократії (керівної партії).
- Економічні реформи. Відбулися спроби поліпшити ефективність господарства через децентралізацію виробництва, збільшення автономії підприємств і впровадження нових методів планування економіки.
- Зовнішні відносини. Відлига відзначилася продовженням напруги в зовнішніх відносинах зі світом, зокрема участі в «гонці озброєнь», ключового елементу «Холодної війни», космічних перегонів та програми освоєння «мирного атома».
Варто зазначити, що відлига була обмеженою і не призвела до різкого відходу від комуністичних ідеологій чи повної демократизації. Пізніше вона була перервана змінами в керівництві СРСР.
Більше про основні події, що відбувалися на території радянської України вам розкаже репетитор з історії. Також він поділиться секретами швидкої підготовки до ЗНО/НМТ і допоможе скласти індивідуальний план підготовки до іспитів.
Читайте також: Готуємося до НМТ: історія кріпосного права в Україні
Особливості розвитку УРСР за часів правління Хрущова
Процес лібералізації суспільно-політичного життя в СРСР у період відлиги характеризувався пом’якшенням політики в галузі культури й обмеженою децентралізацією економіки.
Раднаргоспи
За Законом «Про подальше вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в Українській РСР» територію України поділили на 11 районів, у кожному з яких утворили головний орган планування – раду народного господарства (раднаргосп).
Раднаргоспи – це колективні об’єднання, які спеціалізувалися на плануванні та управлінні місцевою промисловістю та будівництвом. Термін «Раднаргосп» використовувався для позначення окремих колективних господарств, які були частиною різних секторів економіки Радянського Союзу (промисловості, сільського господарства, будівництва тощо). Головною метою цих об’єднань було збільшення ефективності виробництва, а також підвищення життєвого рівня населення.
Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр. передбачали для УРСР значний поштовх для розвитку. Україна на той час стала новим будівельним майданчиком, де масово з’являлися нові фабрики, заводи та навіть створювалися різноманітні галузі. Попри позитивний вплив на економіку, розвиток промисловості погано впливав на нашу екологію, адже нерідко для будівництва нового заводу знищувалися сотні гектарів лісів та природних водойм.
В Україні почався процес масового будівництва житла. Багатоквартирні будинки («хрущовки») дали змогу переселити значну кількість людей із маленьких комунальних приміщень та бараків до доволі просторих квартир.
Також за часи правління Хрущова були проведено низку важливих реформ, серед яких:
- Пенсійна реформа, за якою визначався вихід на пенсію за стажем та віком.
- Робітники отримали право переходити з одного підприємства на інше за власним бажанням.
- Скасовано кримінальну відповідальність за прогули на роботі.
- Усі селяни змогли отримати паспорти, хоча паспортна система існувала ще з 1932 року.
Хрущов, як і його диктаторський попередник, проводив політику «п’ятирічок». Під час шостої п’ятирічки Радянський Союз мав перегнати головного противника в обличчі Америки за виробництвом м’яса, молока й масла на душу населення. Для цього була створена спеціальна програма із 3 пунктів:
- освоєння нових земель для ведення сільського господарства (особливо в Казахстані та Сибірі);
- збільшення масштабів робіт у сфері тваринництва;
- розширення площ посівів кукурудзи.
До речі, «кукурудзяна лихоманка» – головна візитівка Микити Хрущова. Кукурудзяна кампанія – це спроба масового впровадження кукурудзи в сільському господарстві СРСР у 1950–1960-х. Спроба не враховувала кліматичних умов України, де «цариця полів» фізично не могла рости всюди, тому була загалом провальною.
Реформи Хрущова в культурі
Процес лібералізації позитивно вплинув на українську культуру, адже письменники, які раніше попадали під репресії, змогли відновити творчу діяльність. Наприклад, Максим Рильський, Олександр Довженко, Володимир Сосюра тощо. Також у цей час почала зароджуватися нова літературна течія, що досягла найбільшого розквіту вже у 60-70-х роках – «шістдесятники».
Лібералізм мав і негативну сторону. Так, за положеннями освітньої реформи 1958-1959 років, батьки змогли самостійно обирати, якою мовою буде навчатися їхня дитина в школі. Оскільки більшості людей на території СРСР доводилося розмовляти російською, батьки обирали саме її. Це призвело до того, що кількість шкіл з українською мовою почала активно скорочуватися.
Якщо ви готуєтеся до НМТ з історії України, плануєте складати важливий екзамен або брати участь в олімпіаді, запишіться на додаткові заняття з репетитором. Він допоможе підвищити загальний рівень знань із предмета та ідеально опрацювати потрібні теми. Довго шукати класного викладача не потрібно. В онлайн-школі BUKI School уже зібрані найкращі репетитори з різних предметів. Серед найпопулярніших: українська мова, математика, історія України та англійська.